Интервью Генерального секретаря Чечелашвили журналу UA Foreign Affairs «ГУАМ – от Китая до Европы» (укр)

ГУАМ — від Китаю до Європи

1 липня у грузинському місті Батумі відбувся третій самміт Організації за демократію та економічний розвиток ГУАМ. Участь у ньому взяли Президенти Азербайджанської Республіки І.Алієв, Грузії М.Саакашвілі, України В.Ющенко, а також міністри закордонинх справ Е.Мамедьяров, Е.Ткешелашвилі, В.Огризко. Республіку Молдова представляли Міністр внутрішніх справ В.Межински та заступник Міністра закордонних справ та європейської інтеграції В.Осталеп, Секретариат ГУАМ був представлений його Генеральним секретарем Валері Чечелашвілі. Саміт для будь-якої організації – це головна подія року. 1 липня голови країн – учасниць дали оцінку політичному процесу річного співробітництва та планам на мабутнє. Це засвідчила Батумська Декларація, у якій викладено програму головування Грузії у 2009 році і звіт про підсумки Азербайджанського керування В есклюзивному інтервью «З.С.» Валері Чечелашвілі розповів про підсумки самміту та плани організації на наступний рік.

Транспортне співробітництво є стрижневим компонентом співпраці у форматі ГУАМ. Величезне значення мала конференція „ГУАМ – транзит”, яка була проведена за час Азербайджанського головування в Баку. Це допомогло нам концептуалізувати ідею транспортного коридору ГУАМ із усіма його компонентами, які після цього були конкретно прописані у відповідному протоколі засідання робочої групи. Крім того, було ініційовано проект із розвитку центрального маршруту транспортного коридору Західний Китай – Європа, який проходить через країни ГУАМ, котрий отримав підтримку на Батумському саміті. Президенти підписали спеціальну заяву, яка стане дорожньою картою з реалізації наших планів у галузі транспортного співробітництва. У вересні–жовтні під грузинським головуванням буде організовано конференцію, на якій детально розглядатиметься концепція транспортного коридору ГУАМ із його безпосередніми складовими. Зокрема, компонент Баку – Поті, Баку – Батумі, компонент морського транспортування з портів Батумі та Поті до Іллічевська та відкриття нової транспортної артерії залізнично-паромної переправи Батумі – Керч, Поті – Керч, і в подальшому від морських портів України до розвитку сегмента через столиці: Київ – західний кордон України та Кишинів – західний кордон Молдови. Уся ця робота нині переходить у конкретну площину, і, я думаю, це створює передумови не просто для розвитку транспортного потенціалу ГУАМ, а й привабить до цього проекту кошти наших зовнішніх партнерів. Ми розуміємо, що конкуренція на ринку транспортних послуг жорстка, проте ми до неї готові й думаємо, що ГУАМ займе гідне місце в реалізації цих глобальних транспортних проектів.

Під час грузинського головування в ГУАМ особливу увагу буде звернено на енергетичну галузь. Передбачається як реалізація серйозних регіональних енергетичних проектів, так і робота зі стимулювання енергозбереження та впровадження нових технологій. Це ми збираємося, передовсім, зробити спільно з Японією як одним із наших головних зовнішніх партнерів.

Зовнішнє партнерство ГУАМ отримало серйозний розвиток на минулому Бакинському саміті. Нинішня Батумська зустріч стала його логічним продовженням. Уже є традиційними зустрічі у форматі ГУАМ – США, ГУАМ – Польща, ГУАМ – Японія. До цих форматів на нинішньому Батумському саміті додався ще один: ГУАМ – Чеська республіка. Тепер ми можемо говорити про добре інституалізовані відносини з чотирма нашими партнерами – США, Польщею, Японією та Чеською республікою. Велику зацікавленість у співпраці в рамках ГУАМ виявила Румунія, яку, на мою думку, буде реалізовано під час грузинського головування. Крім цього, у нас активно розвивається діалог з Литвою, Латвією та Естонією. Делегації цих країн були серйозно представлені на Батумському саміті, включно з Президентом Литви паном Адамкусом. Це дозволяє сподіватися, що наші амбітні плани щодо розвитку зовнішнього партнерства реалізуються і перетворяться на конкретні перспективи. У нас багато друзів, які готові нам допомогти.

Наприклад, боротьба з організованою злочинністю стала пріоритетним напрямом нашого співробітництва зі США. Також Сполучені Штати допомагають нам облаштувати офіс Секретаріату ГУАМ у Києві.
Енергозбереження та туризм – пріоритети нашого співробітництва з Японією, енергетична та туристичні галузі лежать в основі наших відносин із Польщею. Про програму співробітництва з Чеською Республікою поки що говорити зарано – над нею тільки почали працювати дипломати всіх зацікавлених сторін.

Щодо ж конфліктів на територіях деяких країн ГУАМ ми маємо консолідовану позицію. Її база була закладена на Київському саміті ГУАМ у відповідній заяві міністрів закордонних справ країн-членів організації 22 травня 2006 року. Нині наші зусилля сконцентровані на тому, щоб об’єднати допомогу міжнародної спільноти в напрямі активізації процесу мирного врегулювання конфліктів на території Грузії, Молдови та Азербайджану.

Ми продовжимо толерантно та послідовно пояснювати всім партнерам нашу позицію, яка базується на загальноприйнятих нормах і принципах міжнародного права. Сподіваємося, що це допоможе нам залучити ще більше однодумців.

З 1 червня 2007 року Секретаріат ГУАМ діє в Києві. Це був перший рік, коли у форматі ГУАМ Азербайджанська Республіка, як голова, працювала разом із Секретаріатом. Це дозволило підняти як рівень політичної взаємодії в ГУАМ, так і масштаби галузевого співробітництва. Зокрема, ми провели три надзвичайно важливі конференції – з мирного врегулювання конфліктів, ГУАМ-транзит та зі стратегії подальшого розвитку ГУАМ.

Восени цього року Секретаріат ГУАМ планує переїхати до власного офісу, розташованого у самому серці столиці України – на вулиці Софійській. Сьогодні ми маємо всі підстави сподіватися, що нова софійська адреса нашого офісу стане тією символічною криницею мудрості, яка дозволить ГУАМ отримати надійних партнерів як в Азії, так і в Європі.

Ірина АЛЕКСЄЄВА UA Foreing Affairs